Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Двуліт П$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Двуліт П. Д. Основні напрями розвитку Державної гравіметричної мережі України [Електронний ресурс] / П. Д. Двуліт, О. В. Кучер // Вісник геодезії та картографії. - 2009. - № 6. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgtk_2009_6_10 Рассмотрены вопросы создания и модернизации Государственной гравиметрической сети Украины, ее интеграции в европейскую и мировую гравиметрические сети, построения модели квазигеоида на территории страны, значение гравиметрических измерений для решения важных государственных научных и хозяйственных задач, создания современных геодинамических полигонов, проблемы метрологического обеспечения измерений.
| 2. |
Двуліт П. Д. Завдання модернізації гравіметричної мережі України [Електронний ресурс] / П. Д. Двуліт, О. В. Смелянець // Вісник геодезії та картографії. - 2013. - № 6. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgtk_2013_6_4 Дан анализ современного состояния опорных гравиметрических сетей Германии и Польши. С учетом опыта этих стран предложены рекомендации относительно модернизации гравиметрической сети Украины.
| 3. |
Двуліт П. Д. Аналіз методів розрахунку частоти розташування гравіметричних пунктів уздовж ліній високоточного нівелювання [Електронний ресурс] / П. Д. Двуліт, О. В. Смелянець // Вісник геодезії та картографії. - 2014. - № 4. - С. 3-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgtk_2014_4_3 На основании анализа публикаций разных авторов, инструктивных материалов, а также предыдущих авторских исследований гравиметрического обеспечения проведения высокоточного нивелирования в современных условиях поставлен вопрос об оптимальной частоте размещения гравиметрических пунктов вдоль линий высокоточного нивелирования.
| 4. |
Двуліт П. Про один зі способів розв’язування гіперболічної засічки у геодезичних координатах [Електронний ресурс] / П. Двуліт, О. Денисов // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2010. - Вип. 2. - С. 47-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdgn_2010_2_11 Розглянуто спосіб визначення геодезичних координат рухомого об'єкта за віддалення від базисних станцій до 1000 км. Виконано порівняння з відомими способами.
| 5. |
Двуліт П. Д. Про точність обчислення основних характеристик гравітаційного поля землі [Електронний ресурс] / П. Д. Двуліт, О. В. Смелянець // Геодинаміка. - 2014. - № 2. - С. 30-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2014_2_4 Мета роботи - дослідження вимог щодо точності обчислення характеристик гравітаційного поля Землі (ГПЗ) (висот квазігеоїда та складових відхилень прямовисних ліній) на підставі аналізу методів і чинних вимог до визначення цих характеристик. На основі наведених даних щодо точності визначення характеристик ГПЗ зроблено такі висновки. Гравіметричні аномалії, які використовують для врахування впливу поля близьких і далеких зон, повинні бути визначені з точністю 0,2 - 0,5 мГал. Для забезпечення цього необхідно використовувати гравіметричні карти масштабу 1:50 000 - 1:200 000. Гравіметричні складові відхилень прямовисних ліній із точністю 0,05 - 0,1 сек обчислюють з урахуванням в основному впливу близьких зон, з використанням цифрових гравіметричних карт аномалій у вільному повітрі масштабу 1:50 000, а для врахування впливу далеких зон - дані гравіметричного знімання масштабу 1:200 000. Висоти квазігеоїда необхідно визначити з точністю до 0,1 м. Для цього поле аномалій близьких зон повинне бути представлене цифровими гравіметричними картами масштабу 1:50 000 або трапеціями розміру 5' x 7,5'. Поле аномалій далеких зон можна подати сучасними моделями ГПЗ з точністю визначення аномалій прискорення вільного падіння 1 - 5 мГал. Із відомих методів визначення характеристик ГПЗ надано перевагу комбінованому методу, оскільки ним можна досягти максимальної точності обчислень.
| 6. |
Двуліт П. Д. Місце геодезії та гравіметрії в комплексі наук про Землю [Електронний ресурс] / П. Д. Двуліт // Геодинаміка. - 2016. - № 1. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2016_1_5 Мета роботи - оцінка та місце геодезії та гравіметрії у комплексі наук про Землю та вироблення рекомендацій щодо використання їх в різних галузях знань природничих наук. Розглянуто деякі питання сучасного стану та перспективи розвитку геодезії та гравіметрії. Так, сучасна геодезія - природнича галузь, яка охоплює декілька напрямів: геодезія і топографія, прикладна або інженерна геодезія, морська геодезія, космічна геодезія, вища геодезія та фізична геодезія та інші. У задачу сучасної геодезії входить не тільки вивчення фізичної поверхні та зовнішнього гравітаційного поля Землі, але і вивчення еквіпотенціальних поверхонь однакового потенціалу сили тяжіння. Сучасний стан розвитку геодезії характеризується створенням єдиної державної або світової системи координат та параметрів зовнішнього гравітаційного поля Землі, а також нової системи нормальних висот і оновленої модернізованої гравіметричної системи. Саме тому зросла потреба у створенні високоточної гравіметричної інформації у зв'язку з широким впровадженням супутникових технологій під час виконання геодезичних завдань. Підкреслюється, що сучасна геодезія незаперечно завоювала статус найбільш фундаментальної, найбільш універсальної, найбільш точної і незамінної галузі науки освіти та виробництва у комплексі наук про Землю. Розглянуто історію виникнення та розвитку гравіметричних досліджень у світі та Україні. Розвиток гравіметрії визначався технічними можливостями та науковими задачами геодезії та геофізики, а завданням гравіметрії є визначення параметрів гравітаційного поля Землі та інших небесних тіл як функція місця положення і часу за вимірюваннями сили тяжіння і гравітаційних градієнтів. Особливість розвитку гравіметрії за останні 3 століття полягає у неперервному розширенні вивчених територій континентів і океанів, а точність гравіметричних вимірювань увесь час зростала і досягла рівня одного мікрогала. Наведено аналіз гравіметричної вивченості Землі на підставі наземних, морських і аерогравіметричних вимірювань прискорення вільного падіння, а також з використанням даних супутникової альтиметрії та градієнтометрії. Детальність поля сили тяжіння для потреб геодезії, геофізики, геології та океанографії оцінюється величиною 1 мГал для гравіметричних аномалій, а точність визначення висот квазігеоїда 1 - 2 см. Наведено сучасний стан гравіметричної вивченості території України та відзначено невідповідність гравіметричної мережі за якістю та щільністю пунктів і перспективи побудови нової інтегрованої у світову систему геодезичного забезпечення країни.
| 7. |
Двуліт П. Застосування методів некласичної теорії похибок для абсолютних вимірювань галілеєвого прискорення [Електронний ресурс] / П. Двуліт, Й. Джунь // Geodynamics. - 2017. - № 1. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2017_1_3 Мета дослідження - розроблення способу апостеріорного контролю за стабільністю умов спостережень за сучасних високоточних абсолютних вимірів прискорення вільного падіння Землі на базі методів некласичної теорії похибок (НТП). Вказані виміри виконують у складній метрологічній ситуації, яка безперервно порушується під впливом різних причин: трендами частотного спектра та енергії мікросейм, геологічними, атмосферними, припливними та іншими космічними факторами, неконтрольованими ефектами місця спостережень, можливими збоями в роботі гравіметра тощо. Засобами такого контролю необхідно добиватись одержання таких розподілів похибок спостережень, які забезпечують ефективні, чи, принаймні, середньоарифметичні оцінки галілеєвого прискорення. Методика досягнення цієї мети забезпечується алгоритмами НТП, які розроблені з метою контролю за формою емпіричних розподілів похибок високоточних багаторазових спостережень великих обсягів на базі принципів теорії перевірки гіпотез Неймана - Пірсона. Основним результатом дослідження є розроблення способу діагностики метрологічної ситуації під час виконання спостережень, на базі методів НТП. Ці методи базуються на використанні апостеріорних оцінок статистичних кумулянт форми емпіричних розподілів похибок із подальшим застосуванням <$E chi sup 2>-критерію для контролю значущості її відхилень від встановлених норм. Згідно з принципами НТП такими нормами є закони: Гаусса або Пірсона - Джеффріса, оскільки саме вони забезпечують несингулярність вагової функції спостережень, отже і можливість оцінок у ході математичної обробки спостережень. Наукова новизна: вперше задіяно процедури НТП для вдосконалення проведення сучасних абсолютних високоточних спостережень галілеєвого прискорення, які виконуються за складних метрологічних умов за одночасної необхідності врахування ряду нестаціонарних джерел систематичних похибок. Практична значущість дослідження полягає в розробленні алгоритму контролю форми емпіричного розподілу похибок з метою на базі аксіоматики НТП. Вивчення причин відхилень розподілів похибок від нормального закону давно вже стало необхідним елементом теорії точності виробництва та контролю за стабільністю роботи різноманітних агрегатів. Впровадження таких підходів, започаткованих ще А. М. Колмогоровим і його школою, та найповніше реалізованих у НТП, давно покладено в основу стратегії, що забезпечує метрологічну грамотність процесу вимірів і способи підвищення їх точності.
|
|
|